Де Володимир Андросович?

Півтора місяці Володимир прожив на "Азовмаші" під постійними обстрілами, а 12 квітня разом з усіма, хто там перебував, потрапив у російський полон.

62-річний Володимир Андросович - водій шкільного автобусу з села Улянівка на Миколаївщині. 27 лютого він разом з іще трьома водіями повіз військових до Маріуполя. Пунктом призначення був завод "Азовмаш". В місті вже точилися жорстокі бої, тож через небезпеку водіям заборонили покидати територію підприємства. Півтора місяці Володимир прожив на "Азовмаші" під постійними обстрілами, а 12 квітня разом з усіма, хто там перебував, потрапив у російський полон. За свідченням волонтерів, що вивозили людей з Маріуполя, у травні Володимира бачили в колонії в Оленівці - тій самій, яку наприкінці липня підірвали росіяни, вбивши десятки українських полонених. Володимира серед них найпевніше немає: в його рідних є інформація, що у травні бранця звідти вивезли, але куди саме - невідомо.

Володимир народився і виріс на Житомирщині. А в 21 рік познайомився з вчителькою фізкультури Ніною з Миколаївщини. Закохався, одружився та й переїхав. У селі не було спортивних секцій, і Володимир впродовж кількох десятиліть своєю автівкою та власним коштом возив сільських хлопців до міста Новий Буг на футбольні тренування. Вже коли чоловік вийшов на пенсію, йому запропонували роботу водія шкільного автобусу.

У Володимира та Ніни четверо дітей, шестеро онуків, а 27-го серпня народилася ще й правнучка Софія. Прадідусь про це ще не знає. 

Володимира Андросовича показували в сюжетах телебачення самопроголошеної ДНР. Пропагандисти брехали, що він військовий. Проте коли його родичі, що живуть в Росії, звернулися до ватажків ДНР, звідти відповіли: в них такого в'язня немає.